Андрій Тирпич

Андрій Тирпич народився у 1964 році у Львові. Мистецьку освіту він здобував у Львівському художньому інституті. Займається естампною, книжковою графікою, мистецьким оформленням видань, візуальною ідентифікаційною продукцією (афіші, листівки, презентаційні стенди, фольдери, ексліб-риси, грамоти, відзнаки).

У 20-х роках гравюра по дереву ( дереворити, дереворізи, ксилографія) стає найбільш яскравим явищем та проявом художньої культури на Східних теренах Європи,  прикладом є мистецьке  об’єднання «Ryt», очолене польським графіком Владиславом Скочилясом. В 20-30 -х рр. активізується розвиток графічного мистецтва у Львові, з його яскравим представниками  – П. Ковжуном, Р. Лісовським, О. Кульчицькою, Я. Музикою, С. Гординським та іншими. Книжкова, газетно-журнальна ілюстрація поступається станковим роботам із пошуком нової стилістики, пов’язаної з традицією та освоєнням різноманітних давніх технік, адаптованих до  нових, авторських.

Творчість А. Тирпича – органічне продовження графічної школи, базованої на своєрідності,  мистецькій якості, яка  відповідала кращим взірцям європейської графічної культури. Зацікавлення етнокультурою Бойківщини, Гуцульщини, виливається в активне фіксування, ескізування ландшафтних краєвидів, сільських дзвіничок, церков, придорожніх капличок, не складних, проте надзвичайно виразних за стилістикою скульптур на сільських цвинтарях. Вже в процесі навчання у Львівській Художній Академії рисункове вміння та сницарське, заохотив займатись естампною, «рукотворною»  графікою.

З часом улюбленою технікою стає ліногравюра. В основі стилістичних та формальних засобів А. Тирпича – «романтичний формалізм», в якому емоційне звучання побудоване на протиріччях – спроба усвідомлення нових течій, їх освоєння та пошук свого варіанту сучасного стилю, враховуючи традицію українського народного, зокрема, сакрального мистецтва. А. Тирпич вдало оперує виражальною специфікою гравюри для втілення  свого задуму – ритму ліній та плям, домінування локальної площини, яка в деяких випадках відступає, створюючи лише фон для цільних, мало деталізованих силуетів та площин.

Захоплення та поглиблення знань в царині сакральної спадщини, виливається у ряд графічних циклів з євангельських сюжетів, сакральної архітектури та портретів. У 2005-2008 рр. А Тирпич звертається до рисункової графіки, яка стилістично відрізняється. В історіографічному аспекті розвитку, зокрема, львівської графіки, А. Тирпич виступає яскравим представником плеяди митців, які продовжують, розвивають і зберігають традицію техніки високого друку – специфічної мови в естетичному « смаковому » сприйнятті суспільством творів мистецтва.

Учасник творчої стипендіальної програми  Міністра  Культури Польщі  CAUDE POLONIA, м.Краків, 2004 р. Автор ряду творчих проектів та виставок, пов’язаних з сакральним мистецтвом, персональних виставок в Україні,  РП, Німеччині, Хорватії, Австрії. Окремий сегмент творчості – проектування та авторське виготовлення літургійного предметно-просторового устрою церков і каплиць.

В. Радомська