Назар Стодоля

140 x 230 мм

16 сторінки

Драма – До 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка

Режисер-постановник –  народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Федір Стригун

Графіка: Андрій Тирпич

***

Наприкінці XVII ст. на святвечір лунають коляди у засніженому степу біля Чигирина. Там проглядаються залишки зруйнованої корчми, де ховаються Назар і Галя. Під покровом чудової зоряної ночі в ній звучить чарівна симфонія їх ніжного кохання, вони, здається, подолали перепони до свого щастя. Разом з челяддю до корчми забігає розгніваний Хома Кичатий. Схрестились мечі супротивників…

Сюжет побудовано на традиційному любовному трикутнику, хоча образ основного суперника Назара – полковника Молочая – є на другому плані, порівняно з центральним негативним персонажем – Хомою Кичатим – батьком Галi. В минулому козак, а нині сотник, він живе на своєму багатому хуторі із дочкою та ключницею Стехою. Основна мета його життя – багатство та влада. Він мріє про полковницьку булаву. Заради своїх амбіцій, вiн готовий на все, зокрема, віддати Галю за старого полковника Молочая, а не за її коханого – занадто бідного Назара Стодолю. Традиційний образ матері, яка зазвичай прагне шлюбу доньки з багатим, замінений на образ лиходія батька,котрий перетворюється на ворога Галі.

У п’єсi “Назар Стодоля” Т. Шевченко сатирично висмiює: хитрiсть, корисливість, нiкчемнiсть, змалювавши пiдлабузникiв, безчесних панiв. Автор засуджує соцiальну несправедливiсть, викриває, лицемiрство, брехливiсть заможного старшини, якого уособлює Хома Кичатий. Підлому і корисливому Хомі, Шевченко протиставляє персонажі Назара, Галі та Гната які сповнені почуттям власної гідності. Вони не мислять майбутнього без свободи, в якій вони вбачають вищий прояв щастя. А свобода для них не може бути без честі та морального обов’язку перед народом і Батьківщиною.